Спектаклі  →"Ці вільні метелики"(Укр.)

до «пікніка»). Я через це ненавиджу, коли мене звуть «Донні». Скажи, де зупинитися ...
Джил. Стоп.
ДОН зупиняється біля скатертини на підлозі. Джил допомагає йому поставити піднос на скатертину. ДОН вмощується, підібгавши під себе ноги. Джил сідає було, але тут же схоплюється.
Постривай!
ДОН. Ти куди?
Джил. Побачиш! (Тікає у свою кімнату і через мить повертається з маленькою кошиком квітів. Підносить квіти до особі Дону, щоб той відчув запах. Він посміхається. Джил ставить квіти до центру скатертини, вмощується і тут же починає їсти). Давай, розкажи мені про цього, що переміг морок. Може, хоч так зжеру менше.
ДОН. Цьому Донні дванадцять років. І народився він сліпим, точно так само, як я. Але для малюка Донні це нісенітниця. Він і машину сам водить, і літак, і таке інше. Оскільки інші почуття в нього настільки розвинені, що йому, наприклад, нічого не варто почути за цілу милю, що грабіжники залізли в банк. Або понюхати, що комуністи "зліпили" змову, щоб скинути уряд. Він безстрашний борець із злочинністю і взагалі з усіляким злом. Так що в кінці кожної книжки його безперерв ¬ аме нагороджують медаллю за заслуги - то поліція, то ФБР, то ЦРУ. А він у відповідь завжди говорить: «Найбільш

← Туди 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 ... 81 82 83 84 85 Сюди →